врівноважений — врівнова/женість, врівнова/ження, врівнова/жено, врівнова/жити, врівнова/житися, врівнова/жування, врівнова/жувати, врівнова/жуватися див. урівноважений, урівноваженість і т. д … Український тлумачний словник
зрівноважений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зрівноважити. 2) у знач. прикм., рідко. Те саме, що урівноважений 2) … Український тлумачний словник
незрівноважений — а, е. 1) Не зведений до рівноваги. 2) Те саме, що неврівноважений … Український тлумачний словник
неврівноважений — а, е. Який не має душевної рівноваги, легко піддається чужим впливам; психічно нестійкий … Український тлумачний словник
врівноважений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зрівноважений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
неврівноважений — прикметник … Орфографічний словник української мови
урівноважений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
задерикуватий — а, е. 1) Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задирливий; прот. спокійний, урівноважений. || Який виражає задерикуватість, зухвалість. 2) Запальний, завзятий. || Який виражає запал, завзяття … Український тлумачний словник
задирливий — а, е. 1) Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задерикуватий; прот. спокійний, урівноважений. || Який виражає задирливість, войовничість, зухвалість. || Сповнений задирливості, войовничості, зухвалості. 2) Запальний, завзятий … Український тлумачний словник